ЯНГОЛИ В ДОМАШНІХ КАПЦЯХ
«Янголи в домашніх капцях» до мене прилетіли, коли я проводила перший модуль по коучингу для веснянної группи. Я розгорнула пакунок, побачила обкладинку — і стало так тепло, наче загорнулась в м’який плід біля каміну.
Відкрила навмання та прочитала: «Унікальність тече гарячою кров’ю в наших жилах, а змога творити — невід’ємний дар, що вписується прозорими чорнилами біля кожного імені у свідоцтвах про нарождення».
Слова, мов дотики чогось живого, проникають в глибину сердця. Думки, спогади, мурашки, завмирання, переживання — супроводжували три моїх вечора. Я проковтнула цю книжку, немов та освіжаючий льодяник.
Олю дякую, ти справжня письменниця. Але перед цим ти справжня людина. Пишеш чесно Душею.
Ти ж знаєш моє відношення до Янголів. Я їх збираю до купи)
В кожному рядку твоєї книжки — життя. Вона надихає на палкі почуття. А ще мене чекає лист до свого Янгола…
Люблю, ціную, дякую.
Слова від Ольги Свідерської, які окриляють і надихають мене:
«Випадкові люди дверима не помиляються».
«Геніальність – не дар, а випробування».
«Помилки дитинства наштовхують на дослідження та висновки».
«Бувають моменти, котрі, трапляються неначе випадково, докорінно змінюють подальше життя».
«Хімія стосунків єднає тіла вночі, проте, на жаль, не стирає гумкою усіх претензій, накопичених протягом дня, не вміє примирювати протилежні інтереси та різне бачення майбутнього».
«Не можливо якісно змінити щось лише боротьбою. Бій, зазвичай, поєднав лише ненависть і агресію. Маятник почуттів, який розхитали від розпачу».
« …зміни невідворотні, особливо якщо вони – прозорі метелики, котрі настирливо пурхали в повітрі».
«Кожна душа може загубитися. Лише невидима ниточка надії прокладає шлях крізь пітьму сумнівів і страхів. Головне – не стомитися вірити».
