КРИЛАТІ ЦИТАТИ З «МАЛЕНЬКОГО ПРИНЦЯ» ЕКЗЮПЕРІ

1. «Нерозумно брехати, коли тебе так легко можна викрити».
   
   
2. "Там добре, де нас немає".
   
   
3. «Коли мені було шість років, дорослі переконали мене, що митець з мене не вийде, і я нічого не навчився малювати, крім удавів – зовні та зсередини».
   
   
4. «Мільйони років у квітів ростуть колючки. I мільйони років баранці все ж їдять квіти"
   
   
5. «Адже вона така таємнича та незвідана, ця країна сліз».
   
   
6. «Як хочеш мати приятеля - приручи мене!

- А що для цього треба зробити? - спитав маленький принц.
- Треба бути дуже терплячим, - відказав лис.
- Спершу ти сядеш трошки далі від мене на траву, ось так. Я краєчком ока позиратиму на тебе, дивитимусь, а ти мовчатимеш. Мова - це джерело непорозуміння. Але щодня ти сідатимеш трошки ближче...».

7. «I я силкуюся розповісти про нього, щоб не забути його».
   
   
8. «Досить лише пересунути стілець на кілька кроків. І ти знову і знову дивишся на захід сонця, варто тільки захотіти...»
   
   
9. «Мій друг ніколи мені нічого не пояснював. Можливо, він гадав, що я такий самий, як він».
   
   
10. «А людям бракує уяви... Тільки й повторюють, що їм кажуть...»
    
    
11. «А що означає — приручати?

- Люди, - мовив лис, - мають рушниці і ходять на лови. Це так ускладнює життя. А ще вони розводять курей. То єдина користь від людей. Ти шукаєш курей?
- Ні, - сказав маленький принц.
- Я шукаю приятелів. А що означає - приручати?
- Це поняття давно забуте, - мовив лис, - Воно означає: прихилити до себе...
- Прихилити до себе?
- Авжеж, - мовив лис».

12. «Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив».
    
    
13. «Коли ти даєш себе приручити, потім доводиться й плакати».
    
    
14. «Гарнославним людям завжди здається, що всі ними захоплюються».
    
    
15. «Коли говориш дорослим: «Я бачив гарний будинок із рожевої цегли, у вікнах у нього герань, а на даху голуби», вони ніяк не можуть уявити собі цей будинок. Їм треба сказати: «Я бачив будинок за сто тисяч франків», – і тоді вони вигукують: «Яка краса!».
    
    
16. «Усі ми родом з дитинства»
    
    
17. «- Ви гарні, але порожні, - вів далі Маленький принц.
    - Заради вас не захочеться померти. Звичайно, випадковий перехожий, подивившись на мою троянду, скаже, що вона така сама, як ви. Але мені вона одна дорожча за вас. Адже це її, а не вас я поливав щодня. Її, а не вас накривав скляним ковпаком. Її загороджував ширмою, оберігаючи від вітру».
    
    
18. «Твоя троянда така дорога тобі, тому що ти віддавав їй всю душу».
    
    
19. «Я бачив їх дуже близько. І від цього, зізнаюся, не став думати про них краще».
    
    
20. «Земля - планета не проста! На ній налічується сто одинадцять королів (у тому числі, звісно, і негритянських), сім тисяч географів, дев'ятсот тисяч ділків, сім з половиною мільйонів п'яниць, триста одинадцять мільйонів честолюбців — близько двох мільярдів дорослих».
    
    
21. «Королі нічим не володіють. Вони лише царюють».
    
    
22. «Марнославні люди глухі до всього, крім похвал».
    
    
23. «Діти мають бути дуже поблажливими до дорослих».
    
    
24. «Всі дорослі спочатку були дітьми, лише мало хто з них пам'ятає про це».
    
    
25. «Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а для дітей дуже втомливо без кінця їм все пояснювати і тлумачити».
    
    
26. « - Ваша планета дуже гарна, - сказав він. - А океани у вас є? - Я цього не знаю, - сказав географ. - О-о-о… - розчаровано протягнув Маленький принц. - А гори є? - Не знаю, - сказав географ. - А міста, річки, пустелі? - І цього я також не знаю. - Але ж ви географ! - Саме так, -сказав старий. - Я географ, а не мандрівник. Мені страшенно не вистачає мандрівників. Адже не географи ведуть рахунок містам, річкам, горам, морям, океанам та пустелям. Географ -надто важлива особа, йому ніколи розгулювати. Він не виходить зі свого кабінету».
    
    
27. «Усі дороги ведуть до людей».
    
    
28. «Я знаю одну планету, там живе такий пан з багряним обличчям. Він за все своє життя жодного разу не понюхав квітки. Ні разу не глянув на зірку. Він ніколи нікого не любив. І ніколи нічого не робив. Він зайнятий лише одним: він складає цифри. І з ранку до ночі твердить одне: «Я людина серйозна! Я людина серйозна!» - Зовсім як ти. І прямо роздмухується від гордості. А насправді вона не людина. Він гриб».
    
    
29. «- На твоїй планеті, - сказав Маленький принц, - люди вирощують в одному саду п'ять тисяч троянд… і не знаходять того, що шукають…
    - Не знаходять, - погодився я.
    - А те, чого вони шукають, можна знайти в одній троянді…»

30. «Будь то дім, зірки чи пустеля - найпрекрасніше в них те, чого не побачиш очима».
    
    
31. «Люди? Ах так… Я бачив їх багато років тому. Але де їх шукати – невідомо. Їх носить вітром. У них немає коріння – це дуже незручно».
    
    
32. «… Королі дивляться світ дуже спрощено: їм всі люди - піддані».
    
    
33. «Я не трава, - стиха кинула квітка».
    
    
34. «Дорослі дуже люблять цифри. Коли розповідаєш їм, що в тебе з'явився новий друг, вони ніколи не спитають про найголовніше. Ніколи вони не скажуть: А який у нього голос? В які ігри він любить грати? Чи ловить він метеликів? Вони запитують: Скільки йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його батько? І після цього уявляють, що впізнали людину».
    
    
35. «У кожної людини свої зірки. Одним – тим, хто мандрує, вони вказують шлях. Для інших це просто вогники.
    
    
36. « - Знаєш, чому гарна пустеля? - сказав він.
    - Десь у ній ховаються джерела…»

37. « - Хотів би знати, навіщо зірки світяться… Напевно, щоб рано чи пізно кожен міг знову відшукати свою».
    
    
38. «У людей вже не вистачає часу щось дізнаватися. Вони купують речі готовими у магазинах. Але ж немає таких магазинів, де торгували б друзями, і тому люди більше не мають друзів».
    
    
39. « - Люди забираються в швидкі поїзди, але вони самі не розуміють, чого вони шукають, тому вони не знають спокою, кидаються то в один бік, а то в інший… І все марно… Очі сліпі. Шукати треба серцем».
    
    
40. Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти це твої дії, і немає іншого тебе».
    
    
41. «Встав ранком, умився, привів себе в порядок - і одразу ж упорядкуй свою планету».
    
    
42. «- Одні діти знають, чого шукають, — промовив Маленький Принц. — Вони віддають усю душу ляльковій ляльці, і вона стає їм дуже дорога, а якщо її в них відібрати, діти плачуть».
    
    
43. «А на тій планеті є мисливці? - Ні. - Як цікаво! А кури є? - Ні. - Немає у світі досконалості! - зітхнув Лис».
    
    
44. «Ось мій секрет, він дуже простий: пильно одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш».
    
    
45. «Себе судити набагато складніше, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, значить, ти справді мудрий».
    
    
46. ​​«Маю ж терпіти двох-трьох гусениць, якщо хочу познайомитися з метеликами».